Скільки я по землі мандрував,

Скільки вірних шляхів торував,

Та дунайські омріяні хвилі

Я з найдальших доріг наслухав.

І степи, й величаві лани,

І лимани, й рибальські човни,

І міста славнозвісні, і села

Прилітали й тривожили сни.

Знай, не забудь, пам'ятай

І веселки розмай,

І оновлений край, мій край.

Хто б не був ти, приїдь чи прийди,

Яблуневі побачиш сади,

Виногради, хліба, а з дороги

Відпочити до мене прийди.

Сядем поруч, забудем жалі,

Хліб та сіль на гостиннім столі,

Та ще мир, щоб могли заспівати,

Що не марно живем на землі.

Знай, не забудь, пам'ятай

І веселки розмай,

І оновлений край, мій край.