На дорозі життя

Я знаходжу пісні, як скарби:

Злото-срібло думок і алмазів ясні почуття,

Перла слів дорогі

Ждуть на мене, де я не блукая би,

І намиста рядків променять на дорозі життя.

Те, що зветься НАРОД,

Суть прості заклопотані люди.

Вся буденна земля

Того клопоту чорна раба!

Всі не можуть любить —

Сяє віра в любов всім і всюди,

Так поета душа

Сяє людям багаттям добра!

Час мине

І колись

Як ідуть до тієї криниці

Зачерпнути води,

Що, як вип'єш — солодша за мед

Так прийде мій народ

До моєї душі — до скарбниці

Збагатити себе і промовити слово — поет!