Не називайте сліпим сліпого,

Кривого не перекривляй

І не глумися із глухого —

Гріха на душу не приймай!

 

Мільйони літ промінням грають,

Погаслі зорі угорі.

Так само словом нас сягають

Сліпі Гомери, Кобзарі.

 

Не ображай душі каліки,

Не погордуй його талан.

Хай за жорстокість зветься тільки

«Хромим Тимуром» — Тамерлан!

 

Гримить над світом щастя повен

Симфонії безсмертний звук,

Що сотворив глухий Бетховен

У відчаї душевних мук!

​

Не називайте сліпим сліпого,

Кривого не перекривляй

І не глумися із глухого —

Гріха на душу не приймай!