Тепер тебе розірвуть, Україно!

На кусні розкусають! На шматки!

Поколять, як тополю, на поліна,

Жорстокі знахабнілі блазнюки!

 

На поміч їм спішать "націонали"-

Свої зрусифіковані кати!

Оті нечеси, що не раз хапали

Й тягли твій люд на страдницыкі хрести!

 

А ви, що повбирались у жупани —

Жовтоблакитних прапорів шевці –

Насправді чи не є — лжеотамани.

Що з прапорців тих — повнять гаманці?!

 

Та й те, що на ковбаси міня мову,

Не оборонить матір, не спасе!

Хто шию лиш від предків взяв волову —

Нащадкам ярма рабства понесе!

 

Хіба — Господь?.. То спроможись же, Боже,

Конфесій ворожнечу припинить,

Бо хтось благословив Вкраїни ложе

Клятвопорушенням занапастить?!

 

То змилуйся ж над змученим народом,

Закованим у генетичний страх

Дай в єдності Вкраїні вижить Родом

Й перебудеш з нею, Славний, у віках!