Осінь! Осінь!

Тумани та роси,

То вітри, то дощі — на кущі.

Придунай журавлино голосить

І здіймається вгору мериий!

Підіймаєтья птаство крилате,

Лист з дерев, навіть з поля курай.

Піднялось все, чому відлітати,

І гука на ввесь сат: "Прощавай!

Прощавайте, замріяні селa,

Сонцезорий Дунай, — проющавай!

Прощавай, рідна земле весела!

Навесні навесні зустрічай!

Осінь, осінь,

Тумани та роси.

То вітри, то дощі — на кущі.

Придунай журавлино голосить...

Йде луна: "Повертайте мерщій!"