Іду.

Нелегка путь.

Дорога незнайома.

Від довгої ходи в ногах свинцева втома.

Та ось.

Сподіване таксі наздоганяє.

Я руку підійняв - 

Водій не зупиняє.

Услід йому летять мої прокляття.

Але дарма, дарма

Безплідне їх багаття...

Отак мої надії:

Догоняють,

І руку я благально підіймаю, 

Але вони повз мене пролітають

І пішим на дорозі залишають.

О, як хотів би упізнати я

Моїх надій транзитних водія.